Норов Г. Відповідальність бухгалтера за матеріальні цінності / Гліб Норов. // Практика управління закладом освіти. – 2014. – №2 (91). – С. 50–52.

Із листа до редакції: «Чи можуть за бухгалтером бути закріплені матеріальні цінності, за які ці особи нестимуть матеріальну відповідальність?»

 Відповідальність бухгалтера за матеріальні цінності
Законодавство не містить процедури «закріплення» матеріальних цінностей за будь-ким із працівників, оскільки майно є власністю підприємства, а працівники його використовують у межах виконання службових обов’язків, тобто їх «відносини» із цим майном регулюють норми трудового законодавства. Трудове законодавство містить вичерпний перелік видів матеріальної відповідальності та підстав її настання. Розглянемо, яку відповідальність за майно може нести бухгалтер.

 Загальна матеріальна відповідальність
Відповідно до статті 130 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (КЗпП) працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації (далі — організації) внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків, але її розмір не може бути більшим їхнього середнього місячного заробітку. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Трудові обов’язки бухгалтера визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, Випуском 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нормами цих документів не передбачено зберігання бухгалтером матеріальних цінностей.
Отже, навіть якщо майну організації, яке у якійсь формі закріплено за бухгалтером (інвентаризаційний акт, наказ тощо), завдано шкоду, бухгалтер не може нести загальну матеріальну відповідальність, оскільки зберігання майна не належить до його трудових обов’язків.
Повна матеріальна відповідальність
Повну матеріальну відповідальність передбачено статтею 134 КЗпП. Вона настає у таких випадках:
між працівником і організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
працівник завдав шкоди організації діями, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
працівник завдав шкоди, перебуваючи у нетверезому стані;
шкоди завдано недостачею, знищенням/зіпсуттям активів організації, виданих працівнику в користування;
на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну організації при виконанні трудових обов’язків;
працівник завдав шкоди організації не при виконанні трудових обов’язків;
службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
керівник організації винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладений з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад затверджує Кабінет Міністрів України.
Нині чинним є Перелік посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, затверджений постановою Державного комітету ради міністрів СРСР по праці та соціальним питанням та Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 28.12.1977 № 447/24 (далі — Перелік). Посаду бухгалтера Переліком не передбачено.
Отже, повну матеріальну відповідальність за закріплене майно не може бути покладено на бухгалтера.

Цивільно-­правовий договір про збереження майна
Іноді певні роботодавці всупереч цим нормам вимагають від працівників-бухгалтерів підписання договорів про матеріальну відповідальність за майно. Це є протиправним та взагалі може призвести до відповідальності роботодавця.
І хоча всі працівники мають пам’ятати, що відповідно до вимог трудового законодавства вони зобов’язані бережливо ставитися до майна організації і вживати заходів для запобігання шкоді, однак тим самим трудовим законодавством не передбачено покладання на бухгалтера матеріальної відповідальності. Тому якщо керівник організації хоче, щоб саме бухгалтер зберігав майно організації, він повинен перейти з ним у площину цивільно-правових відносин і оформити їх не як із працівником-бухгалтером, а як із фізичною особою, та укласти відповідний договір про збереження майна.

 

Гліб Норов

 

Ключові слова: Україна, загальна матеріальна відповідальність, повна матеріальна відповідальність, матеріальні цінності, відповідальність бухгалтера, цивільно­правовий договір про збереження майна.
Keywords: Ukraine, general material liability, full material liability, material values, accountant’s responsibility, civil law contract for the preservation of property.
Ключевые слова: Украина, общая материальная ответственность, полная материальная ответственность, материальные ценности, ответственность бухгалтера, гражданскоправовой договор о сохранении имущества.