Норов Г. Державні закупівлі: організація у замовника / Гліб Норов. // Головбух. – 2012. – №33 (800). – С. 37–39.

Нормативна база:

  1. Закон про держзакупівлі

Закон України від 01.06.2010 р. № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель»

  1. Наказ № 919

Наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 919 «Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів»

Громадськість звикла сприймати державні закупівлі як джерело незаконного мільйонного збагачення. Втім, можемо поглянути на державні закупівлі з іншого боку – «головний біль» керівникам сотень установ та підприємств, яким для придбання необхідних товарів слід дотримуватися складної, багатоступеневої та жорстко контрольованої державою процедури. Отже, якщо на Вас розповсюджується дія Закону про держзакупівлі, ця стаття для Вас.

Хто під дією?

Сфера застосування викладена у ст. 2 Закону про держзакупівлі. Процедура застосовується за такими критеріями:

  • замовники – органи державної влади та місцевого самоврядування а також підприємства, установи чи організації, утворені ними, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднання таких підприємств (господарських товариств) (підприємства – лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів);
  • вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві – 300 тисяч гривень), а робіт – 1 мільйон гривень.

Отже, юридична особа, що відповідає критерію 1 і має здійснювати закупівлю, що відповідає критерію 2, вона повинна застосовувати процедуру державних закупівель. Що це значить для цієї юридичної особи?

Держзакупівлі для замовника

Для здійснення державних закупівель слід сформувати комітет конкурсних торгів.

Склад комітету з конкурсних торгів та положення про комітет з конкурсних торгів затверджуються рішенням. До складу комітету з конкурсних торгів входить не менше п’яти осіб (якщо чисельність працівників менша, всі вони мають складати комітет). Існують певні обмеження: до складу комітету з конкурсних торгів не можуть входити посадові особи та представники учасників, члени їх сімей (для цілей Закону про держзакупівлі членами сім’ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного проживання разом із пов’язаною особою і ведення з нею спільного господарства), а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.

Відповідно до Закону про держзакупівлі Голова та секретар комітету з конкурсних торгів повинні пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель. Наразі Уповноваженим органом не встановлено порядок проходження такого навчання, а тому, відповідно до Листа-роз’яснення Мінекономіки від 30.09.2011 № 3303-25/12551-07 до набрання чинності порядку проходження навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель норма щодо необхідності проходження навчання головою та секретарем комітету з конкурсних торгів не зобов’язує зазначених суб’єктів проходити таке навчання.

Комітет конкурсних торгів – основна дійова особа закупівель, до основних повноважень комітету відноситься планування проведення процедур закупівель, складання та затвердження річного плану державних закупівель, проведення процедури закупівель тощо.

Існує низка нормативно-правових актів, якими повинен керуватися комітет з конкурсних торгів:

  • Наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 916 «Про затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів»

Закріплене типове положення про комітет з конкурсних торгів, якому мають відповідати відповідні положення кожного з замовників державних закупівель.

  • Наказ Міністерства економіки України від 07.2010 р. № 919 «Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів».

Наказом затверджена стандартна документація конкурсних торгів для процедур відкриті торги та двоступеневі торги. Власне, основними користувачами цього акту є замовники державних закупівель. Хоча й для учасників він є корисним – при порушеннях у документації конкурсних торгів звертатися слід саме до нього та порівнювати.

  • Наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 921 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі».

Визначення предмета закупівлі є досить важливим аспектом процедури, оскільки предмет закупівлі вказується у всій документації, окрім цього, від найменування предмета закупівлі можуть залежати державні стандарти та нормативи, що мають бути дотримані.

  • Наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель».

Нормативно-правовий акт для замовників державних закупівель, оскільки закріплює форми документів, що оформлюються саме замовником: оголошення про проведення процедури двоступеневих торгів, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися тощо.

  • Наказ Міністерства економіки України від 27.07.2010 р. № 925 «Про затвердження Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти».

У інструкції акцентовано увагу на важливих аспектах укладання та заповнення договору про державну закупівлю: обов’язковість відповідності істотним умовам типового договору, найменування сторін, особливості укладення договорів щодо різних видів предмета закупівлі тощо.

Практичні аспекти

Головна ціль будь-якого комітету з конкурсних торгів – безпроблемне, законне проведення державних закупівель. Для цього наведемо низку рекомендацій:

  • Затвердити порядок розгляду звернень (скарг) учасників. Відповідно до ст. 18 Закону про держзакупівлі, у разі отримання замовником звернення з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі замовник має право на добровільній основі вжити належних заходів. Отже, для розгляду таких звернень бажано затвердити Порядок розгляду таких скарг. Оперативний розгляд скарг учасників може убезпечити Замовника від уваги контролюючих органів, розгляду у органі оскарження, затягування чи то взагалі блокування процедури державної закупівлі шляхом подачі скарги до АМКУ.
  • Чітко дотримуватися вимог законодавства у сфері державних закупівель, забезпечувати безперешкодний доступ до документів, доступ до яких передбачений законодавством.
  • Оперативно реагувати на звернення учасників у будь-якій формі, оскільки мета у всіх сторін процедури державних закупівель одна та замовнику зручніше та вигідніше у рамках закону співпрацювати із учасниками.

Дотримуватися вимог закону завжди зручніше та простіше, аніж нести відповідальність за його порушення, а тому бажаємо Вам ефективних державних закупівель!

 

Гліб Норов

 

Ключові слова: Україна, державні закупівлі, пропозиція конкурсних торгів; предмет закупівлі, замовник.
Keywords: Ukraine, public purchase, procurement, offer competitive bidding, subject of purchase, customer.
Ключевые слова: Украина, государственные закупки, предложение конкурсных торгов, предмет закупки, заказчик.