Норов Г. О. Модернізація пільг: державна підтримка інвестиційних проектів / Гліб Олександрович Норов. // Довідник економіста. – 2013. – №3 (111). – С. 56–61.

Виявляється, українська влада настільки креативна, що має безліч варіантів покращення нашого з вами життя вже сьогодні. Білборди нам щиро розповідають про те, що вже досягнуто, а владні чудотворці продовжують нас радувати законами, які створять тисячі робочих місць, стануть причиною мільярдних інвестицій до України. Чергова така ідея — прийнятий у вересні Закону про стимулювання інвестдіяльності, а також двох законів щодо внесення змін до Податкового та Митного кодексів. Їх покликання — створити сприятливі умови для інвестування, модернізації виробництва та взагалі економічного розвитку. Отже, розглянемо як реалізувати інвестиційний проект, які пільги та яку користь це принесе суспільству, державі та суб’єкту господарювання.

Суть справи

Відповідно до преамбули, закон визначає основи державної політики в інвестиційній сфері протягом 2013–2032 років щодо стимулювання залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки. Отже, маємо довгостроковий перспективний закон (20 років дії!), який має привести купу інвестицій. Але — у пріоритетні галузі економіки. Які галузі є пріоритетними, нам пояснюють у ст. 2 даного Закону: «пріоритетними галузями економіки є галузі, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній екологічно чистій продукції, високоякісних послугах, які реалізують державну політику щодо розвитку виробничого та експортного потенціалу, створення нових робочих місць». Досить розпливчасте формулювання, втім, як зазначено у тій же ст. 2 Закону, перелік пріоритетних галузей економіки визначається Кабінетом Міністрів України. Наразі такий перелік не затверджено, але, щоб мати загальне уявлення, на кого цей закон спрямований, звернемося до нещодавньої історії.

У Програмі розвитку інвестиційної діяльності на 2002–2010 рр.[1] пріоритетними галузями економіки були визначені такі: харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів, оптова торгівля і посередництво в торгівлі, фінансова діяльність, машинобудування, хімічна й нафтохімічна промисловість, металургія та обробка металу, виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного пального, науково-технологічна та інноваційна діяльність, туризм (розвиток готельної інфраструктури).

У Програмі розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності[2] в Україні вже використовується поняття «базові галузі економіки». Згідно з вищенаведеним документом, вони об’єднуються у паливно-енергетичний, агропромисловий, житлово-комунальний, машинобудівний комплекси та транспортну інфраструктуру.

Отже, порівнюючи ці два документа, а також розуміючи, які галузі економіки у колі бізнес-інтересів влади, неважко зрозуміти, які сфери потраплять до переліку.

ПІДТРИМКА

У чому саме полягає суть цих законів, а отже й державної підтримки інвестиційних проектів?

1) Особливий режим оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти. Деталізує це положення Закон № 5211-VI:

а) право видачі податкового векселя на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному пп. 10 п. 4 р. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України. Строк погашення такого векселя складає 60 днів.

         Чинне законодавство поки що не містить ані визначення податкового векселя для цілей цього Закону, ані порядку їх обігу. Для загального розуміння звернемося до закону про ПДВ[3], що вже втратив чинність. У ньому було закріплено, що податковий вексель — це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити в бюджет відповідну суму грошових коштів, підтверджене комерційними банками шляхом авалю, котрий видається платником на відстрочку сплати податку на додану вартість, який стягується при імпорті товарів на митну територію України.

б) спеціальні ставки податку на прибуток, отриманий від реалізації інвестиційних проектів:

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року включно — 0 відсотків;

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно — 8 відсотків;

з 1 січня 2023 року — 16 відсотків.

в) особливості обчислення податку на прибуток підприємств:

  • під час нарахування амортизації основних засобів, що використовуються в період реалізації інвестиційного проекту та входять до груп 2 (капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом) і 3 (будівлі), може бути застосовано метод прискореного зменшення залишкової вартості (річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється);
  • сума податкових пільг з податку на прибуток підприємств, наданих суб’єкту господарювання під час реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, не може перевищувати обсяг інвестицій, фактично здійснених таким суб’єктом господарювання. Суб’єкт господарювання подає разом з податковою декларацією з податку на прибуток інформацію в довільній формі про розмір податкових пільг.
  • платники ведуть окремий податковий облік доходів та витрат, пов’язаних з отриманням прибутку від реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, що звільняються від оподаткування.
  • якщо протягом двох років з дня схвалення інвестиційного проекту або у наступні роки не досягнуто критеріїв або в разі відмови суб’єкта господарювання від реалізації інвестиційного проекту суб’єкт господарювання втрачає право на застосування особливих правил обчислення податку на прибуток, та зобов’язаний сплатити податок на загальних підставах за весь період реалізації інвестиційного проекту;
  • суми коштів, не сплачені до бюджету в результаті наданих пільг з податку на прибуток, спрямовуються таким платником на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за ними. Отже, встановлене цільове призначення для використання «зекономлених» на податку коштів.

2) особливий режим оподаткування ввізним митом який визначено у Законі № 5210-VI.

До 1 січня 2018 року звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що ввозяться суб’єктами господарювання виключно для реалізації інвестиційних проектів, за умови, що зазначені товари:

а) не є підакцизними;

б) виготовлені не більше трьох років до моменту державної реєстрації інвестиційного проекту та не були у використанні;

в) не виробляються в Україні та не мають аналогів в Україні.

Порядок ввезення, перелік та обсяги зазначених товарів затверджуються Кабінетом Міністрів України разом із схваленням кожного окремого інвестиційного проекту.

3) бюджетна підтримка, що визначається законом про Державний бюджет України, а також відповідними місцевими бюджетами, у тому числі з урахуванням ст. 105 Бюджетного кодексу України (субвенції). Стосовно цього пункту ніяких новел не введено, а тому чинними та діючими й стосовно інвестиційних проектів, передбачених Законом про стимулювання інвестдіяльності, є норми Бюджетного кодексу та інших законодавчих актів стосовно підтримки інвестицій.

Який проект є інвестиційним

Вищенаведеними пільгами користуються суб’єкти господарювання при реалізації проектів, які схвалені Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань державної підтримки інвестиційних проектів (орган поки що не створений), Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

У таблиці подані вимоги яким повинен відповідати проект.

Таблиця
Умова Суб’єкти великого підприємництва Суб’єкти середнього підприємництва Суб’єкти малого підприємництва
1 Проведення реконструкції має бути проведено реконструкцію або модернізацію з обов’язковим виділенням окремого структурного підрозділу
2 Загальна кошторисна вартість перевищує суму, еквівалентну 3 мільйонам євро 1 мільйону євро 500 тисячам євро
3 Кількість створених нових робочих місць для працівників, які безпосередньо задіяні у виробничих процесах, перевищує 150 50 25
4 Середня заробітна плата працівників не менш як у 2,5 рази перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року

Якщо протягом двох років з дня державної реєстрації інвестиційного проекту не досягнуто цих показників, строк дії державної реєстрації інвестиційного проекту припиняється.

Законом закріплено, що вимоги до інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, порядок їх відбору, схвалення та реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Висновки

Що ми маємо у залишку? Перше — таємничий поки що перелік галузей, у яких застосовуватиметься порядок підтримки. Законами встановлено перелік критеріїв, при відповідності яким суб’єкт господарювання має право зареєструвати інвестиційний проект, втім, порядок подання таких проектів суб’єктами господарювання не встановлений, але вже очевидним є те, що процедура доволі забюрократизована: подання одного державного органу, схвалення Кабінетом Міністрів. Судячи з процедури,можуть бути проблеми через вибірковість застосування цього Закону. Окрім того, судячи зі всього, вимоги до проектів будуть досить жорсткими й навіть їх оформлення буде вимагати максимум уважності, кмітливості та системності. Чи можливо буде пробитися крізь бюрократичні перепони із реальним та ефективним проектом — залишаються питання. Це — можливі підводні камені. Позитив — реально встановлений порядок відчутних пільг для підприємств, що проведуть цілеспрямовану ефективну модернізацію. Залишилося чекати перелічених «порядків», щоб потім підприємства змогли приміряти їх на себе. Так чи інакше, законодавець надав ще один шлях законно підвищити рентабельність та вигідно модернізувати виробництво, подивимось, наскільки реальною буде така можливість.

Нормативна база:

ПКУ

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

Закон про стимулювання інвестдіяльності

Закон України від 06.09.2012 р. № 5205-VI «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць»

Закон № 5210-VI

Закон України від 06.09.2012 р. № 5210-VI «Про внесення змін до Митного кодексу України»

Закон № 5211-VI

Закон України від 06.09.2012 р. № 5211-VI «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки»

[1] Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1801 «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки»

[2] Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 389 «Про затвердження Програми розвитку

інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні»

[3] Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (втратив чинність)

 

Гліб Норов

 

Ключові слова: Україна, інвестиційна, інноваційна діяльність, підтримка, пільги.
Keywords: Ukraine, investment, innovation activity, support, privileges.
Ключевые слова: Украина, инвестиционная, инновационная деятельность, поддержка, льготы.