Норов Г. Трудовий та цивільно-правовий договори: усі PRO та CONTRA / Гліб Норов. // ГОЛОВБУХ: ПРАЦЯ ТА ЗАРПЛАТА. – 2013. – №3 (74). – С. 30–34.

 Запорукою успішності бізнесу є правильно підібрані виконавці, які реалізовуватимуть ідеї замовника та відповідально ставитимуться до виконання своїх обов’язків. Але яким чином можна оформити такі відносини, щоб обидві сторони відчували себе спокійно та захищено? Законодавство пропонує нам два основні способи оформлення таких стосунків: трудовий договір та цивільно-правовий договір. Тож розглянемо детальніше порядок укладення цих договорів, аби зрозуміти їх відмінності

 Трудовий договір та цивільно-правовий договір: усі PRO та CONTRA

Розмежування цивільно-правового договору (підряду/надання послуг) та трудового договору

 І за трудовим договором, і за цивільно-правовим договором фактично виконуються роботи, надаються послуги. Втім, за своєю суттю ці договори є принципово різними.

Ознаки, за якими вони відрізняються, роз’яснені у листі Мінсоцполітики від 20.04.2012 № 64/06/187-12. Так, за договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов’язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. (п.1 ст.83 Цивільного Кодексу України; ЦК).

Щодо договору про надання послуг, то за таким договором одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п.1 ст.901 ЦК).

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штатного розпису підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. За підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт, на підставі яких провадиться їх оплата.

ВАЖЛИВО

Цивільно-правовим договором, на відміну від трудового, може бути передбачено попередню або поетапну оплату.

Крім того, у трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Порівняння трудового та цивільно-правового договору

Трудовий договір Цивільно-правовий договір
1. Предмет договору
Факт трудової діяльності (процес роботи) Кінцевий результат виконання робіт (надання послуг)
2. Сторони договору
Укладається виключно з фізичною особою Може укладатися як з фізичною,так і з юридичною особою
3. Правовий статус особи, що виконує роботу
Особа набуває статус працівника (включається до штату підприємства, підлягає внутрішньому розпорядку, отримує гарантії охорони праці та соціального забезпечення) За договором підряду фізична особа набуває статус підрядника, за договором надання послуг — виконавця; у неї виникають права та обов’язки як у сторони зобов’язання відповідно до вимог законодавства та умов договору
4. Особливості виконання роботи
Працівник зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності (догана або звільнення). Працівнику надають окреме робоче місце; обсяг його службових обов’язків обумовлений посадовою інструкцією; він зобов’язаний виконувати роботу самостійно, матеріали для її виконання надаються роботодавцем Підрядник (виконавець) самостійно організовує власний виробничий процес; робоче місце йому не надається; роботи виконуються (послуги надаються) з матеріалу підрядника, якщо договором не встановлено інше. Робота може передоручатися третім особам (субпідрядникам)
5. Оплата праці та інші виплати
Працівник за свою роботу отримує заробітну плату, яка передбачена штатним розписом; має право на оплату відпустки, відрядження, отримання «лікарняних», «декретних», інших виплат, передбачених колективним договором або законодавством Підрядник (виконавець) отримує виключно оплату, передбачену договором, та лише після належного прийняття робіт (послуг)
6. Охорона праці
Роботодавець зобов’язаний:

– забезпечити працівника безпечними та нешкідливими умовами праці;

– дотримуватися вимог законодавства про охорону праці;

– надавати компенсації за шкідливі умови праці

Підлягають дотриманню лише ті умови праці, які обумовлені у договорі
7. Відпочинок та соціальне забезпечення
Працівник має право на відпочинок, соціальне забезпечення відповідно до вимог законодавства, колективного договору, включення періоду роботи до трудового стажу тощо Підрядник (виконавець) сам організовує свій відпочинок. Може включити період роботи до страхового стажу при сплаті внесків до пенсійного фонду
8. Соціальне страхування
Працівники підлягають:

– загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню;

– соціальному страхуванню на випадок безробіття;

– соціальному страхуванню на випадок тимчасової непрацездатності;

– соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві

Фізичні особи, що виконують роботи за договором підряду, підлягають:

– загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню;

– соціальному страхуванню на випадок безробіття.

Фізичні особи, що надають послуги за цивільно-правовим договором:

– соціальному страхуванню на випадок безробіття

 

Особливості оподаткування доходу працівника та підрядника (виконавця)

Перш за все слід відзначити, що за трудовим договором працівник отримує заробітну плату, а за цивільно-правовим договором підрядник (виконавець) — винагороду.

Щодо оподаткування ПДФО. Відповідно до пункту 162.1.1 Податкового кодексу України (ПК) платником є фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пунктом 164.2 ПК податок сплачується і з доходів у вигляді заробітної плати за трудовим договором, і з суми винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового договору. Ставка податку становить 15% (17%, якщо дохід перевищує у 10 разів мінімальну зарплату).

Звертаємо увагу на особливості визначення бази оподаткування, тобто, фактично суми, з якої податок сплачується:

1) під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги;

2) при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена лише на суму утримання ЄСВ.

Щодо нарахування та утримання ЄСВ. Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464) платниками ЄСВ є як наймані працівники, так і особи, що виконують роботи та надають послуги за цивільно-правовими договорами.

ЄСВ нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! За цивільно-правовим договором підприємство нараховує та сплачує ЄСВ у розмірі 34,7% від винагороди. Для фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) на підприємстві утримання ЄСВ встановлюється у розмірі 2,6% винагороди за цивільно-правовим договором (ст. 8 Закону № 2464).

Для роботодавця наслідком здійснення виплат як за трудовим, так і за цивільно-правовим договором є віднесення цих сум до витрат підприємства в бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до пункту 142.1 ПК до складу податкових витрат платника податку на прибуток включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін.

Переваги та недоліки цивільно-правового договору для підприємства

Укладення цивільно-правових договорів дозволяє підприємству:

– економити на адмініструванні («обслуговування» кадрової роботи, інструктажі, документація, охорона праці тощо);

– звільнити себе від «соціального» тягаря — оплати відпусток, листків непрацездатності тощо;

– зменшити витрати на облаштування робочого місця та забезпечення працівника засобами праці;

– «обійти» процедуру оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні;

– уникнути застосування трудового права, а, отже, й убезпечити себе від негативних наслідків органів, що контролюють дотримання законодавства про працю.

Крім вищепереліченого, цивільно-правовий договір дає змогу нівелювати ризики неналежного виконання робіт (надання послуг) шляхом чіткого встановлення обов’язків сторін та міри відповідальності.

Серед негативних аспектів укладання цивільно-правових договорів є те, що замовник отримує лише «кінцевий результат», а тому вплинути на роботу у процесі, внести якісь корективи, доповнення, зміни досить важко, як і контролювати строки (як варіант, для цього можна у самому договорі передбачити систему проміжного контролю).

ВИСНОВКИ: Отже, однозначної відповіді, які договори слід укладати, надати неможливо. Підприємству слід аналізувати ситуацію та чітко уявляти ціль укладання договорів цивільно-правового характеру.

 

Гліб Норов

 

Ключові слова: Україна, трудовий договір, договір підряду, підрядні роботи, субпідрядні роботи, працівник, ЦПХ.
Keywords: Ukraine, employment contract, contract work, contract work, subcontracting, employee, CLC.
Ключевые слова: Украина, трудовой договор, договор подряда, подрядные работы, субподрядные работы, ГПХ.