Без категорії

Норов Г. О. Матеріальна відповідальність бухгалтера / Гліб Олександрович Норов. // Головбух. – 2012. – №48 (815). – С. 33–34.

Матеріальна відповідальність за майно бухгалтера
Чи можуть за головним бухгалтером, провідним бухгалтером, бухгалтером першої категорії бути закріплені матеріальні цінності, за які вони нестимуть матеріальну відповідальність?
Законодавство не містить процедури «закріплення» матеріальних цінностей за будь-якими з працівників. Сам правовий статус «закріпленого» майна має досить непевну правову природу, оскільки майно є власністю підприємства, працівники його використовують у межах виконання службових обов’язків, тобто їх «відносини» із цим майном регулюються нормами трудового законодавства.
Майно є власністю підприємства, працівники його використовують у межах виконання службових обов’язків, їх відношення до майна регулюється нормами трудового законодавства. Трудове законодавство містить вичерпний перелік видів матеріальної відповідальності та підстав її настання. Нічого поза цими межами «повісити» на працівника неможливо. Розглянемо, яку відповідальність за майно може нести бухгалтер.

Загальна матеріальна відповідальність
Відповідно до статті 130 Кодексу про працю України (КЗпП) працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов‘язків, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Трудові обов’язки бухгалтера передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV. Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336. Жодним з названих документів не передбачено зберігання бухгалтером матеріальних цінностей.
Отже, навіть, якщо майну підприємства яке у якійсь формі закріплено за бухгалтером (інвентаризаційний акт, наказ тощо), завданий збиток, бухгалтер не може нести загальну матеріальну відповідальність, оскільки зберігання майна не було його трудовим обов’язком.
Повна матеріальна відповідальність
Повна матеріальна відповідальність передбачена статтею 134 КЗпП. Вона настає у таких випадках:
1) між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов‘язків;
7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов‘язків;
8) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Держбюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Детального коментаря тут потребує пункт 1, щодо укладення договору про повну матеріальну відповідальність. Такий договір може бути укладений з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов‘язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад має затверджуватися Кабміном, втім, наразі чинним є відповідний перелік, затверджений постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 № 447/24. Посада бухгалтера названою постановою не передбачена. Отже, з бухгалтером не можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність.
Можемо зробити висновок, що й повна матеріальна відповідальність за закріплене майно не може бути покладена на бухгалтера.

Цивільно–правовий договір про збереження майна
Слід зазначити, що на практиці певні роботодавці вимагають від працівників всупереч вищезазначеним нормам підписання договорів про матеріальну відповідальність за майно, втім, це є протиправним та взагалі може призвести до відповідальності роботодавця як особи, що порушує вимоги законодавства про працю, погіршуючи умови праці.
Звичайно, не слід забувати, що відповідно до вимог трудового законодавства, працівники зобов‘язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді, дбайливо та уважно ставитися до майна підприємства. Трудові обов’язки працівника обмовляються при прийомі його на роботу, і подальше їх розширення можливе лише за згодою працівника. Головний бухгалтер, (провідний бухгалтер, бухгалтер першої категорії) може погодитися виконувати посадову інструкцію з розширеним довкола обов’язків, якщо роботодавець дуже хоче, щоб саме ця особа зберігала майно підприємства, яке закріплено за нею.
Але роботодавець повинен перейти у площину цивільно–правових відносин із бухгалтером не як із працівником, а як із фізичною особою, та укласти відповідний вже цивільно–правовий договір про збереження майна. Звичайно, це вимагає вже зовсім інших умов та заохочення з боку роботодавця.
Доречно буде нагадати, що закріпивши матеріальні цінності за бухгалтером, директор не повинен розраховувати на те, що він створить самостійно умови для його збереження. Власник або уповноважений їм орган зобов’язаний створити умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження майна (ст. 131 КЗпП). А в статті 137 КЗпП передбачено, що суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, через відсутність умов, що забезпечують збереження майна.

 

Гліб Норов

 

Ключові слова: Україна, головний бухгалтер, бухгалтер, закріплення матеріальних цінностей, матеріальна відповідальність, договір про збереження майна.
Keywords: Ukraine, Chief Accountant, Accountant, Assignment of Material Values, Material Liability, Contract for the Preservation of Property.
Ключевые слова: Украина, главный бухгалтер, бухгалтер, закрепление материальных ценностей, материальная ответственность, договор о сохранении имущества.

Вам також має сподобатись...