Кілька працівників підприємства відбувають у відрядження у різні міста, але в один день. Чи можна скласти один наказ про відрядження або на кожного працівника слід скласти окремий наказ?
Оформлення відряджень для підприємств приватної форми власності взагалі не регулюються імперативними нормами. Наразі чинна Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 (надалі – Інструкція). Вона регламентує в імперативному порядку відрядження для працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. За аналогією цю інструкцію можна використовувати й іншим підприємствам.
Відповідно до п. 1 розділу 2 Інструкції направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.
Отже, встановлена обов’язкова вимога стосовно змісту наказу для підтвердження витрат на відрядження.
Відповідно до Закону України від 16.07.2012 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі – Закон про бухоблік) «первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Отже, наказ про відрядження є первинним документом, а тому на нього розповсюджуються вимоги до первинних документів, встановлені ст. 9 Закону про бухоблік:
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Жодних законодавчих обмежень стосовно наказу керівника ані як локального акту, ані як первинного документу не встановлено. З цього слід зробити висновок, що для оформлення відрядження декількох працівників в один день правомірно скласти один наказ, застосувати за аналогією Інструкцію та в окремих пунктах щодо кожного з працівників зазначити відомості, передбачені п. 1 розділу 2 Інструкції.
Гліб Норов