Із листа до редакції: «Чи є обов’язковим облаштування медичного пункту (здоровпункту) на швейному підприємстві із чисельністю працівників 230 осіб?»
Перша медична допомога на швейному підприємстві
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Це передбачено Конституцією України. А обов’язок забезпечити функціонування системи управління охороною праці, в тому числі можливість вжити термінових заходів для допомоги потерпілим за необхідності, покладено на роботодавця згідно з Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (далі — Закон про охорону праці). Ним, зокрема й встановлено, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо організації охорони праці працівників.
Пунктом 8 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, закріплено обов’язок безпосереднього керівника у разі настання нещасного випадку терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити за потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу.
Отже, на роботодавця та уповноважені ним органи покладено обов’язок щодо забезпечення можливості надання першої допомоги та контроль за її реальним наданням.
Вимоги нормативно-правових актів
Галузевий нормативно-правовий акт, а саме Правила охорони праці для працівників швейного виробництва, затверджені наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 12.12.2012 № 1416, не містить вимог щодо обладнання здоровпункту або особливого складу аптечки на підприємствах галузі. Такі вимоги містять загальні нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту 4.5 розділу ІV Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.01.2012 № 67 (НПАОП 0.00-7.11-12), за рішенням роботодавця створюють одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги, забезпечених необхідним устаткованням і матеріалами. Крім того, засоби, необхідні для надання першої допомоги, мають бути в наявності у всіх тих місцях, де цього вимагають умови праці. Місця, де розміщені ці засоби, мають бути легкодоступними і відповідно позначеними згідно з Технічним регламентом знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 № 1262.
Цими нормативними документами не встановлено обов’язок, а закріплено можливість утворення таких здоровпунктів та їх умовного позначення.
Ідея створення фельдшерських здоровпунктів на підприємствах із чисельністю 500-1000 працівників була відображена у наказі Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України «Про удосконалення системи надання профпатологічної допомоги працівникам певних категорій в Україні» від 26.11.2014 № 889/85, але цей наказ було повернуто Міністерством юстиції України на доопрацювання, а згодом наказом Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України від 26.01.2015 № 33/5 його було скасовано, тому він нечинний.
Водночас саме кількість працівників понад 230 осіб є умовною «межею», перетнувши яку роботодавцеві слід зайнятися облаштуванням локальної медичної служби, хоча прямі вимоги щодо цього наразі у законодавстві відсутні. Втім, наприклад, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про примірні штатні нормативи закладів охорони здоров’я» від 23.02.2000 № 33 (далі — Наказ № 33) на підприємствах із чисельністю працівників не менше 500 осіб може бути здоровпункт у складі як мінімум однієї посади: завідувача здоровпункту — фельдшера або медичної сестри. Однак цей нормативно-правовий акт має рекомендаційний характер (п. 2 Наказу № 33), окрім того, його не можна брати до уваги з огляду на чисельність працівників (230 осіб).
Отже, у законодавстві відсутні вимоги щодо створення медичного пункту (здоровпункту) на швейному підприємстві із чисельністю працівників 230 осіб.
Рекомендації щодо забезпечення надання першої допомоги
Для виконання вимог щодо забезпечення надання першої допомоги на швейному підприємстві із чисельністю працівників 500 осіб рекомендуємо:
сформувати єдину для підприємства аптечку, розмістити її у зручному для використання місці із відповідними санітарними умовами (чисте, прохолодне, світле приміщення);
розмістити відповідні позначення про місце розташування аптечки (білий хрест у зеленому квадраті).
Перелік лікарських засобів, якими має бути укомплектована аптечка, залежить від характеру шкідливих та небезпечних виробничих чинників, які можуть впливати на людину на робочому місці.
При формуванні складу аптечки можна скористатися алгоритмом, визначеним наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)» від 11.10.2013 № 875.
Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій та кількості споживачів аптечки і характеру потенційно небезпечних виробничих факторів з урахуванням основних можливих нездужань:
лікарські засоби кардіологічної дії;
антигіпертензивні лікарські засоби;
аналгетичні і спазмолітичні лікарські засоби;
протиалергічні лікарські засоби;
лікарські засоби для лікування шлунково-кишкових розладів;
протизастудні лікарські засоби;
антисептичні і дезінфікуючі лікарські засоби для оброблення шкіри;
перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо)
вироби медичного призначення (джгут кровоспинний, термометр максимальний, ножиці, гіпотермічний пакет тощо).
Лікарські засоби після їх використання або закінчення строку придатності поповнюють або замінюють.
Гліб Норов, адвокат