Норов Г. Запитання-відповідь щодо розіграшу призів на торгівельному підприємстві / Гліб Норов. // Бухгалтерія. – 2013. – №8 (1047). – С. 75.

pdf-iconЦя стаття у форматі PDF

Серед учасників рекламної акції – своїх покупців торгівельне підприємство розіграло призи: телевізори, відеокамери, фотокамери (зі свого асортиментного переліку). Які податкові наслідки такого розіграшу[1]?

 Наслідки для переможців. Тут виникає об’єкт оподаткування ПДФО у відповідності до пп. 164.2.8 ст.164 ПКУ[2]. Податковим агентом фізичних осіб – переможців  є підприємство, що проводило розіграш. Дохід у вигляді призу оподатковується за ставкою, передбаченою п.167.3 ст.167 ПКУ (30%). І при оподаткуванні такого доходу необхідно застосувати «натуральний» коефіцієнт, який для 30-вдсоткової ставки ПДФО дорівнює 1,42857.

 Підприємство повинно сплатити ПДФО до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем надання призу (пп.168.1.4 ст.168 ПКУ).

Наслідки для підприємства. Відповідно до п.140.1.5 ст.140 ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування враховуються  витрати платника податку на проведення реклами.

Згідно зі ст.1 Закону України від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» реклама –  це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. А заходи рекламного характеру можуть передбачати безоплатне розповсюдження товарів. Отже, розіграш товарів (у вигляді призів) є рекламою.

Для того, щоб правомірно відобразити витрати на заходи рекламного характеру у бухгалтерському та податковому обліку, рекомендуємо підготувати наступний пакет документів:

  • наказ керівника про проведення рекламного заходу. У наказі слід зазначити дату, місце та мету їх проведення, терміни і коло осіб, відповідальних за організацію та виконання підготовчих робіт, умови проведення, кількість, найменування товарів, що буде використовуватися;
  • план підготовки до проведення рекламних заходів. Цей документ є вагомим доказом рекламної направленості заходу. У документі слід навести календарний план заходів із зазначенням термінів та відповідальних осіб, оформлений він може бути як додаток до наказу;
  • кошторис витрат. У документі вказується номенклатура та кількість зразків товарів, рекламних матеріалів й інших ТМЦ, які передбачено надати учасникам заходу;
  • накладні на відпуск ТМЦ зі складу. При проведенні безкоштовної передачі товарів та розповсюдженні рекламних матеріалів особа, відповідальна за їх передачу, одержує відповідні матеріальні цінності на складі підприємства під звіт. Відпуск матеріальних цінностей зі складу оформлюється видатковою накладною;
  • звіт про проведення рекламних заходів. По завершенні рекламних заходів відповідальні особи складають звіт про фактичні витрати на їх проведення та надають їх на затвердження керівнику.

Отже, вартість розіграних призів повністю відноситься до витрат підприємства.

Що стосується доходу від безоплатно наданих товарів, то відповідно до пп.14.1.13 ст.14 та пп..153.2.3 ст.153 ПКУ, його потрібно нарахувати, використовуючи звичайну ціну (ст.39 Кодексу)[3]. У даному випадку логічно визначити звичайну ціну на рівні собівартості товарів, що передаються фізичним особам.

Тепер про ПДВ. Податкові зобов’язання нараховуються у тому випадку, якщо підприємство при придбанні товару, що потім переданий у якості призу, відображало податковий кредит з ПДВ (пп.14.1.191 ст.14 ПКУ). Якщо податковий кредит відображено не було, то і нараховувати податкові зобов’язання не потрібно.

[1] См. так же : Самарченко Е. Розыгрыш призов: эффективная реклама или операция с повышенной налоговой нагрузкой?//Бесплатное в бухгалтерском и налоговом учете: Сборник систематизированного законодательства. – 2013. – Вып.3. – С. 134 – 137 (прим. ред.).

[2]Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (прим. ред.).

[3] См. также: Ефимов А. Обычная цена: ее предназначение в гражданском праве//От себестоимости – к обычной цене: управленческие, бухгалтерские и налоговые трансформации: Сборник систематизированного законодательства. – 2012. – Вып.12. – С. 163 – 167; Голошевич И. Обычная цена и экспертная оценка: случаи влияния на налогообложение//Там же. – С. 168 – 174; Голошевич И. Обычная цена: методы без методик//Там же. – С. 175 – 180 (прим. ред.).

 

Гліб Норов

 

Ключові слова: Україна, державні закупілві, замовник.
Keywords: Ukraine, state purchase, customer.
Ключевые слова: Украина, государственные закупки, заказчик.